18 травня, кропивничани провели у вічність Героїв-захисників. Старший сержант Сергій Поліщук, молодший сержант Володимир Дігтяренко та солдати Максим Тімганов і Роман Ганін знайшли вічний спочинок на Алеї почесних воїнських поховань Далекоcхідного кладовища. Про це повідомляє КМР, інформує ТРИБУНА.
45-річний командир БМП Сергій Поліщук загинув 23 квітня в боях за Бахмут.
– Дуже врівноважений, спокійний, ніколи не панікував і не відмовлявся йти туди, де найважче. Був на сто відсотків переконаний у перемозі України і робив для цього все, що від нього залежало. Таких бійців ще пошукати. Нас разом мобілізували і ми були з того дня майже нерозлучні. Під час бою в БМП Сергія потрапили дві протитанкові керовані ракети, він згорів разом зі своєю машиною, – з гіркотою розповідають бойові побратими загиблого Героя.
Член екіпажу самохідної артилерійської бойової машини Володимир Дігтяренко загинув 10 червня минулого року в Сіверськодонецькому районі Луганської області. На той час йому було 49 років.
– З Володею я знайома з самого дитинства, ми навчалися у Долинській школі №1. Він був душею класу, хлопець з чудовим почуттям гумору. Дуже гарно малював. Після школи перебрався в Кропивницький. Ми підтримували стосунки і після навчання, зустрічалися класом. Він працював далекобійником, потім, наскільки мені відомо, підписав контракт із ЗСУ. У нас є група у Вайбері, в ній ми обмінюємося новинами, багато чого знаємо один про одного. Його загибель — велике горе для всіх нас, його друзів, для його родини, – з болем у голосі розповідає однокласниця Наталя Косюг.
Стрілець-санітар десантно-штурмового взводу Максим Тімганов не вийшов живим із бою, який точився 30 березня в районі Мар’їнки Донецької області. Війна відміряла йому 27 років життя.
– Після школи навчався на електрозварювальника у професійному училищі імені Федоровського, отримав диплом з відзнакою. Коли йому виповнилося 20 років, поїхав жити й працювати в Польщу. Але з початком повномасштабного вторгнення повернувся, щоб захищати Україну. Родина втратила люблячого сина, брата й дядька для маленької племінниці. Це дуже великий біль й безкінечні сльози, сум за нашим ще таким молодим Героєм. Вічна пам’ять нашому Максимчику, – діляться горем родичі загиблого.
27-річний водій аеромобільного взводу Роман Ганін повернувся зі свого останнього бою на щиті. Серце молодого Воїна зупинилося 30 березня на Луганщині.
– Рома був для нашої родини близькою людиною, добрий, чуйний. Знаємо його лише з позитивного боку. Закінчив у Кропивницькому школу №6, машинобудівний технікум. Працював альпіністом. Потім пішов добровольцем на війну. Без батька залишився маленький син. Все це надзвичайно тяжко усвідомити й прийняти, нам його дуже не вистачатиме,- розповідають друзі Романа Ганіна.
Панахиду за загиблими Героями відслужив архієпископ Кропивницький і Голованівський Православної церкви України Марк.
